НОВИЙ ПРАВОПИС 📝 В ЗАРУБІЖЦІ
Усі слова, пов'язані з росією, російською культурою та літературою, з 24.02.2022. пишемо з маленької літери❗
Як писати назви соцмереж (правопис редакції 2019 р.)
🔸імейл (разом, через «і» відповідно до вимови; у Р.в. залежить від значення: імейла (поштова електронна скринька) — імейлу (система електронної пошти)),
🔸твіттер (зберігаємо подвоєння, бо походить від власної назви),
🔸інстаграм (g — г у більшості слів),
🔸телеграм (аналогічно),
🔸гугл (так само, хоч і дуже хочеться там ґ),
🔸вайбер (наче нічого складного),
🔸фейсбук (наголос на У; у місцевому можливі паралельні закінчення: у фейсбуку — у фейсбуці),
🔸ютуб (одна ю, друга у, без м'якого знака чи апострофа).
Якщо вживаємо разом з родовим словом, тоді пишемо з великої літери та в лапках:
🔸пошукова система «Гугл»,
🔸мережа «Фейсбук»,
🔸система обміну повідомленнями «Телеграм».
Якщо вживаємо як назву юридичної особи, тоді пишемо з великої літери, але без лапок:
🔸 Виступив генеральний директор Фейсбуку.
У родовому відмінку однини (кого? чого?) назви соціальних мереж пишемо із закінченням -У, як і більшість абстрактних іменників:
🔸ютубу, телеграму, інстаграму, фейсбуку (тут подвійний наголос: фЕйсбуку або фейсбУку).
Досі не внормованим в українській мові залишається TikTok. Але можемо спробувати за аналогією:
🔹застосунок «Тікток»,
🔹у тиктоку.
А чому И? Бо 'правило дев'ятки' в іншомовних загальних назвах вимагає писати И після Т перед наступним приголосним 🤷🏻♀️. І тоді видається логічним так само узгодити написання «Тикток» (щодо власних назв 'правило дев'ятки' не таке строге).
Аналогічно можемо писати:
🔹мережа «Інтернет»,
🔹шукати в інтернеті.
Соцмережі — невіддільна частина нашого життя. Як добре, що український правопис зрештою внормовує їхнє написання (так, можливо, ще не ідеально, але початок закладено).
У соцмережах і месенджерах повідомлення ми пишемо в умовах браку часу й місця. Через це полюбляємо скорочувати: прив (привіт), норм (нормально), мб (мабуть), нз (не знаю), спс (спасибі), ск (скільки), пп (приватні повідомлення), чс (чорний список).
Деякі скорочення походять від англізмів: ок (OK — o’key «гаразд»), лол (LOL — laugh out loud «гучно регочу»), омг (OMG — Oh my God «Боже мій»), імхо (IMHO — in my humble opinion «на мою скромну думку»).
В англійській мові, яку використовують у мережі довший час і значно інтенсивніше, такого роду скорочення досить численні та розмаїті: bday (birthday «день народження»), bc (because «тому що»), bf (boyfriend «коханий»), gf (girlfriend «кохана»), hrs (hours «години»), nm (name «ім’я»), pic (picture «малюнок, світлина»), prob (problem «проблема»), yr (your «твій»), yday (yesterday «учора»), yr (year «рік»). Загалом, чим частотніше слово, тим більша ймовірність, що воно буде скорочене.
Окремі звукосполуки скорочують за допомогою омофонічних числівників: 2moro (tomorrow «до завтра»), F2F (face to face «віч-на-віч»), F2T (free to talk «можу говорити»), L8 (late «пізно; пізній»), U4E (yours forever «твій навіки»), W8 (wait «чекати»).
А чи можливі «цифрові» скорочення українських слів?
Провели експеримент. Ось що вийшло:
🔹 г1а, г1ник, р1а, 1окий, госп1я, сх1ка;
🔹 оби2, пі2л;
🔹 ак3са, с3бати, 3вати, ко3й, гос3й, 3мати, 3вога, ін3га;
🔹 5ка, ки5ити, розі5и;
🔹 біль6, мен6, пер6;
🔹 переду7, 7’я, зов7.
Що це: виклик цифрової доби чи правописна диверсія? Як гадаєте?